Історія школи

                   Вперше в с. Степанівка почали навчати грамоті (читати, писати і рахувати) в хаті заможного селянина Панька Яроша. Але це не було постійне навчання, то не була школа в повному розумінні цього слова. Зважаючи на численну єврейську громаду в кінці ХІХ- на початку ХХ ст. в селі також діяв «חדר» (хедер) – в перекладі з івриту «кімната» – початкова єврейська школа для хлопчиків, приватна, за навчання «меламеду» (вчителю) платили батьки, розміщувалася вона в приватному будинку, в якому проживав вчитель. Однокласна з дворічним терміном навчання школа була відкрита 1 (14 за новий стилем) жовтня 1909 року  на Покрови  з ініціативи за сприяння Параскеви Сергіївни Уварової, дочки графа С.А. Уварова. У школі навчалося 55 хлопчиків і 13 дівчаток з заможних селян. Вчителем був син дяка П.П. Ковальчук. У 1914 році створено однокласне народне училище. За радянської влади на початку 1920-х років училище реорганізоване в чотирирічну школа, яку очолив вчитель Мельніченко. В 1931 році побудоване нове приміщення і школа стала семирічною, перший випуск її відбувся в 1934 році.

Під час німецької окупації до 1943 року школа діяла, дітей навчав вчитель, який був призначений окупаційною владою. Навчання відновлено в 1944 році, спочатку за програмою початкової школи, а з 1948 – за програмою семирічної.  1 вересня 1954 роках навчання розпочалося за програмою десятирічної школи, перший випуск (49 випускників) школа здійснила в 1957 році. У 1961 році Ємільчинська сільгосптехніка передала школі радіостанцію «Урожай» і школа впродовж багатьох років використовувала її в начально-виховному процесі і мала власне радіомовлення. В 1962-1969 рр. під керівництвом вчителя трудового навчання Г.О. Яценка в школі діяв духовий оркестр. Учасники цього оркестру М.Й. Войналович – закінчив Київську консерваторію, став диригентом і працює за кордоном, А.М. Кот – закінчив Житомирське культосвітнє училище, став музикантом оркестру почесної варти  Збройних сил України.

1 вересня 1978 року розпочалося навчання в новому двоповерховому приміщенні на 192 учнівських місця. У травні 1985 року під керівництвом вчителя історії В.М. Дейнеки в школі створено історико-краєзнавчий музей, який діяв і був відомим в Житомирській області (на початку 1990-х років розформований через брак приміщень). 1 вересня 1995 року школа отримала статус загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. З вересня 2001 року в школі діє шкільний парламент, з 2015 – народознавча (етнографія) кімната «Мій край, моя історія жива» (керівник: вчитель історії Лугина О.М.).

Школа здійснила 72 випусків і дала путівку в життя більше 1900 випускникам з середньою освітою. 52 випускники закінчили школу з медаллю (22 – з золотою, 30 – з срібною). Дев’ять випускників школи стали лауреатами премії ім. І.Ф. Прокопенка. За вагомі досягнення в навчанні, творчі здобутки та активну громадську позицію 3 талановитих випускники стали лауреатами грантів Благодійного фонду В.М. Литвина «Майбутнє Полісся».

Нині в школі навчається 123 учні з сіл Степанівка, Королівка, Ганнівка, Мокляки, Аполлонівка, працює 26 вчителів (з них 17 – її випускники), з яких 26 мають вищу освіту, 10 – вчителів вищої категорії, 6 – вчителів І категорії, 2 – вчителі-методисти. Колектив школи в 2014 році нагороджений районним Перехідним вимпелом «Школа року». В серпні 2010 році фотопортрет директора школи П.Є. Шевчука занесено на «Районну Дошку Пошани».    23 серпня 2016 року на «Районну Дошку Пошани” занесено фотопортрети  вчителя фізичної   культури Яценка Василя Григоровича та випускниці Степанівської ЗОШ 2017 року Волощук Катерини Олександрівни, депутат районної ради вчитель історії Лугина О.М. була нагороджена  медаллю “25 років незалежності України”, вчитель Н.С. Красновська – переможець районного конкурсу «Вчитель року» в номінації «хімія» (2004 р., 2008 р.), вчитель В.Г. Яценко – переможець районного конкурсу «Вчитель року-2003, 2013 р.р.» в номінації «Фізична культура».

Мова викладання – українська. Іноземна мова – англійська. Профільна направленість: універсальний профіль. Основний напрямок роботи педколективу школи – забезпечення формування особистості учня на основі його творчих можливостей і самовдосконалення в умовах особистісно орієнтовного навчання і виховання. Під керівництвом вчителів в школі діють гуртки: «Декор», «Юний натураліст», «Краєзнавець», «Школа безпеки». Девіз учнів школи: «Перш за все навчись бути гідним, а потім мудрим, бо без першого важко навчитись і другому».

Учні школи з року в рік займають призові місця на районних спортивних змаганнях і приймають участь в обласних спортивних змаганнях. Учениця одинадцятого класу К.О. Волощук – чемпіонка України з армреслінгу (2016 р.).

Традиційно в школі проводяться: День знань, Дні здоров’я, День захисника України, День святого Миколая, новорічні та різдвяні свята, тижні наук, інтелектуальні конкурси, спортивні змагання, звіти художніх колективів, зустрічі з митцями, з випускниками школи, з видатними людьми, зустрічі випускників (щорічно в першу суботу червня).

З 2002 року школа має свою символіку (гімн, прапор, герб). У 2007 році відкрито клас інформатики (8 комп’ютерів). З 2003 року при школі відкрито групу дошкільного навчального закладу «Питайлики» для підготовки дітей до навчання в школі. В школі діє етнографічна музейна кімната “Мій край, моя історія жива”, створенню якої, передувала масштабна підготовча дослідницька  робота вчителя історії Лугини О.М. та учнів школи. В експозиції музейної кімнати представлені предмети побуту, речі домашнього вжитку. Є експонати старовинні, зокрема: жіноча сорочка ХІХ століття, самовари, постоли, лижі, праски кінця ХІХ - початку ХХ століття. Колектив школи в районному конкурсі «Школа року» в 2014 році зайняв перше місця. 12 серпня 2012 року школу відвідав Голова Верховної Ради України В.М. Литвин.

В повоєнні роки директорами школи працювали: Б.Є. Дем’янчук (1944-1947 рр.), М.Є. Дем’янчук (1948-1949 рр.), В.С. Харченко (1949-1951 рр.), М.Д. Зінченко (1951-1952 рр.), А.Я. Жгун (1952-1955 рр.),  А.А. Красуцький (1955-1958 рр.), М.П. Подв’язніков (1958-1971 рр.), А.П. Ковальчук (1971-1973 рр.), М.М. Кириленко (1973-1978 рр.), Т.І. Насінська (1978-1982 рр.), В.В. Котвицький (1982-1990 рр.), Н.С. Радченко (1990-1991 рр.), Я.О. Чихар (1991-1994 рр.), О.М. Левченко (1994-1996 рр.). З 1 вересня 1996 школу очолює Петро Євгенович Шевчук, випускник Ємільчинської середньої школи №1 (1972 р.), Житомирського державного педагогічного інституту ім. І. Франка (1977 р., філологічний факультет), вчитель української мови і літератури, педагогічний стаж 45 років, має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», нагороджений медаллю Г.Сковорода академії педагогічних наук.

Серед випускників школи: вчителів - 170, лікарів – 20, інженерів – 70, офіцерів – 20, економістів – 30, юристів – 15, архітекторів – 2, журналістів – 5, екологів – 25.  Гордістю школи є випускники: Л.П. Яценко – академік АН України, доктор фізико-математичних наук, директор інституту фізики АН; Б.П. Маслій – кандидат технічних наук; О.В. Климчук – кандидат медичних наук; С.А. Яценко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови ЖДУ; І.В. Євтушок – «Заслужений працівник культури України»; П.І. Сьомко – «Заслужений будівельник України»; М.Б. Василенко – директор художньої школи (м. Дубно Рівненської області); В.П. Кочин – заступник директора Державного архіву Київської області, Дмитренко А.В. - депутат Верховної Ради УРСР (1985-1990), Лугина П.Г. - ліквідатор аварії ЧАЕС, очолював Союз Чорнобиль (м.Іваново РФ).

За матеріалами вчителя історії Лугини О.М. та ресурсу stepanivka.at.ua